слово редактора
Ну що, здавалося б, слова…
У школі в мене була прекрасна вчителька української мови і літератури. Якщо описати одним словом її стиль викладання, — вона була натхненна, особливо на літературі. Коли говорила про те, що її справді захоплювало, дивилася понад нами, добираючи влучні слова. (Значно пізніше, на своїй першій «серйозній» редакторській роботі, я дізналася: попри наше синонімічне багатство, для кожного контексту існує лише одне влучне слово, і вміти знаходити його — справжній талант.)
Пройняти нас, підлітків, було непросто. Навіть у тих, хто читав усе з усіх шкільних літератур і трохи позашкільного «для душі», натхненність учителя інколи викликала змішані почуття. З одного боку — настрій, який мимоволі ми все-таки переймали, з другого — відсутність життєвого досвіду, аби ментально зрозуміти підтекст.
Для прикладу — елементарні фрази про те, що слово не горобець чи слово може ранити. Ми чули їх удома й у школі, з десяток разів ретранслювали в усних відповідях на уроках, вводили у твори, бо так було треба. А насправді подумки «закочували очі», вкотре чуючи ці «банальності». Бо дитяча й ніякою бідою не захмарена уява малювала радше якогось словогоробця, ніж сумне (збентежене, розлючене, сердите тощо) обличчя від необачного слова. Усвідомлення глибини цих слів і розуміння вчителя, який хотів їх нам донести, прийшли значно пізніше. Життєвий досвід зробив свою справу.
До чого я веду? Кожен педагог має за плечима свій досвід і напевно розуміє роль слів. Що, як і кому він каже, як при цьому дивиться і рухається — учні візьмуть до уваги все. І так чи так ось це «все» на них вплине.
Укотре пригадаймо собі прості істини про слово, що не горобець, про те, що воно підносить, ранить чи вбиває. Не забуваймо про це, коли навчаємо учнів, оцінюємо їхні знання, просто спілкуємося.
Усі публікації у журналі, який ви тримаєте в руках, про роботу з учнями — оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, формувальне оцінювання в інклюзивних та/або початкових класах, компетентнісне навчання — у старших тощо. А головне — як вибудовувати взаємодію з учнями так, аби це давало максимальну користь для всіх.
До зустрічі в електронному та друкованому журналах, а також на порталі «Педрада»! Нехай щастить!
З повагою
головний редактор Ірина Лахнеко
головний редактор Ірина Лахнеко
| РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ | |
|---|---|
| БЕХ І. Д. — директор Інституту проблем виховання НАПН України, д‑р психол. наук | ЄРЕСЬКО О. В. — експерт з питань освіти |
| РЕПЧАНСЬКА Т. А. — науковий співробітник сектору організації заходів відділу організації конкурсів та подій Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти» Міністерства освіти і науки України | САВІНОВА Н. В. —шеф-редактор методичних видань напряму «Експертус Освіта» |
| ГОРПЕНКО Л. М. — методист районного науково-методичного центру управління освіти Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, канд. пед. наук | СВЯТЕНКО О. В. — головний спеціаліст відділу загальної середньої освіти та інклюзивного навчання Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
| ДВОРЕЦЬКА Т. М. — начальник Яготинського районного відділу освіти, Київська обл. | ЧЕЛОМБІТЬКО В. Ю. — перший заступник начальника Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) |
| ЕКСПЕРТНА РАДА | |
|---|---|
| ВАСИЛЬЄВА О. В. — заступник директора з виховної роботи спеціалізованої загальноосвітньої школи № 291, Київ | МАЗАЄВА Л. А. — директор спеціалізованої школи № 173 з поглибленим вивченням іноземної мови, Київ |
Київ
2019
